- відлупцювати
- -ю́ю, -ю́єш, док., перех., розм.Сильно побити когось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відлупцювати
Смотреть что такое "відлупцювати" в других словарях:
відлупцювати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
бубна — и, ж., карт. Масть у гральних картах, позначувана червоним ромбиком, а також карти цієї масті. •• Да/ти бу/бни відлупцювати … Український тлумачний словник
виманіжити — жу, жиш, док., розм. 1) Сильно побити; відлупцювати. 2) Змучити працею, виснажити … Український тлумачний словник
відглушити — шу/, шиш, док., перех., заст. Побити, відлупцювати … Український тлумачний словник
відглущити — у/щу/, у/щи/ш, док., діал. Відлупцювати, побити … Український тлумачний словник
відлуплювати — юю, юєш і діал. відлупа/ти, а/ю, а/єш, недок., відлупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. відлу/плять; док., перех. 1) Колупаючи, відокремлювати частину від цілого (про кору, землю і т. ін.). 2) тільки док., розм. Те саме, що відлупцювати … Український тлумачний словник
потлумити — млю/, ми/ш, док., перех. 1) Потамувати, задавити. 2) Побити, відлупцювати. 3) Знищити … Український тлумачний словник
виграбувати — (?) шкіру (147)<пол. wygarbować skórę відлупцювати; [MО,VI] … Толковый украинский словарь
побити — I (кого ударами завдати болю, пошкоджень тіла), набити, у[в]сипати (кому), насипати (кому), надавати (кому), накласти (кому), наклепати (кому що), віддубасити, надубасити, відлупцювати, налупцювати, відлупити, налупити, помордувати, відмолотити,… … Словник синонімів української мови
віджарити — дієслово доконаного виду відлупцювати розм … Орфографічний словник української мови
